Частина відправлених речей,приїхала до матусі багатодітної, у якої сил вистачає не тільки на себе та своїх діток, а й на чужих, бо ділиться всім, чим може, з тими, кому важче.
-,, Я не багатодітна, я – багата мама.
Так, посміхаючись по доброму, дома мене називали сусіди.
Ніколи не думала, – , що прийдеться тікати нам.
Хоч з 14-го недалеко біля нас була лінія фронту, але все одно не могли повірити, що – війна …
Коли у тебе одна чи дві дитинки, це просто, а коли десятеро – дуже не просто, а важко. І страшно.
А ще – собака, лабрадор. Це ж,як ще одна дитина. ‘Її ми всі любимо, навіть й думки не було покинути.
І хомяк у клітинці- усі з нами. І котик.
Так приємно відчувати турботу про тебе!
Це ж така підтримка! Ви навіть не уявляєте!
Дітки наші дуже зраділи, так багато гарного одягу молодшим!
