«Добре, що у світі є люди, які не можуть пройти повз чужих біди.
Таке у них серце, яке плаче разом з плачущими.
А ще – постійно невтомно шукає можливості допомогти, підтримати, порадувати тих, кому важко, скрутно.
Так відгукуються про нашу співзасновницю фонду @ksyhalazebnik (Оксана Петровна Лазебник) та друга і партнера фонду Олександра Бавовненко, так це вам люди адресують свою щиру вдячність!
«Передайте велику подяку прекрасним людям, хто потурбувався про нас, переселенців, та порадував такими несподіваними та смачними подарунками!»
«Страшно навіть не те, що війна, а те, коли ти відчуваєш, що безсилий, не тільки дітей не можеш захистити, але й навіть себе.
Як мишенят, своїх, та сусідських, бо гралися усі разом, закинула у погріб, сама заскочила. Сусідка ледве встигла, прибігла, дітей шукала, у наш погріб пірнула.
У цю мить снаряд прилетів у їхній будинок, так неймовірно гучно було, банки посипались на дітей, двері зірвало… Діточки притиснулись до нас, очі позатуляли ручками, а синок п’ятирічний плакав та питав:,, – Мамуню, ми не вмремо? Бог нас врятує, ти казала!
Добре, що живі всі залишились. Через дві години ми вже шукали, хто нас підвезе до евакуаційного поїзда..
Живемо… Радіємо кожному дню. Непросто все. Але
радіємо, що стільки добрих людей навкруги нас!
Вдячні кожній людині, хто нас підтримує!
Віримо в нашу перемогу!
